

Як батькам говорити про суїцидальні думки з своїми дітьми
Багато людей почуваються незручно, коли говорять про самогубство і вірять у те, що це підвищує його ймовірність. Але дослідження показують нам, що, навпаки, відверта, турботлива розмова, з більшою ймовірністю врятує життя, ніж підштовхне до спроби самогубства.
Ставлячи прямі запитання про суїцидальні думки та почуття вашої дитини, ви даєте їй можливість говорити про них. Ви також допомагаєте своїй дитині почуватися менш самотньою в той час, коли вона найбільше потребує підтримки.
Якщо ви хвилюєтеся, що ваша дитина думає про самогубство, спробуйте обережно поговорити з нею.
Під час розмови врахуйте наступне:
-
Розпочинайте розмову обережно. Наприклад, ви можете сказати: «Я помітила, що зараз ти виглядаєш дуже розгубленою, чи щось трапилось?». Але в якийсь момент під час розмови дуже важливо поставити пряме запитання про те, чи думає дитина про самогубство.
-
Використовуйте чіткі та прямі слова. Коли ви запитуєте про суїцидальні думки, використовуйте чіткі слова, такі як «самогубство», «покінчити з життям» або «покінчити життя самогубством». Наприклад: «Хотіла запитати, чи усе настільки погано, що у тебе виникають думки про самогубство?» Використання прямих слів дає їм зрозуміти, що ви хочете, щоб вони розповіли вам про це, і що з вами безпечно спілкуватися.
-
Потренуйтеся вимовляти слова заздалегідь. Можливо, вам буде корисно потренуватися вимовляти слова, які ви збираєтеся використовувати, перш ніж говорити з дитиною. Це може допомогти почуватися впевненіше під час розмови.
Якщо у вашої дитини є суїцидальні думки, зробіть наступні кроки:
-
Залишайтеся зі своєю дитиною або попросіть когось іншого залишитися з нею. Не залишайте дитину одну.
-
Приберіть усе, що може завдати шкоди, як-от гострі предмети, мотузки, бритви, медикаменти тощо.
-
Скажіть дитині, що вам небайдуже і ви хочете допомогти.
-
Якнайшвидше зверніться за професійною допомогою.
Якщо ви вважаєте, що вашій дитині загрожує безпосередня небезпека самогубства, зателефонуйте за номером 103 або відвезіть дитину до відділення невідкладної допомоги.
Запобігання самогубству: роль школи
Вчителі відіграють важливу роль у запобіганні самогубствам. Вони щодня спілкуються з своїми учнямий першими можуть побачити труднощі у них, підтримати та прийти на допомогу.
Найкращий спосіб запобігти суїциду – використовувати комплексний підхід. Він вимагає об’єднання зусиль і включає такі ключові компоненти:
-
виявленняучнів, які мають ризики суїциду та скерування за допомогою
-
створення середовища, де учні почуватимуться безпечно, ділиться такою інформацією
-
сприяння емоційному добробуту та стосункам між усіма учнями
Виявлення учнів, які мають ризики суїциду
-
Пам’ятайте про фактори, які можуть підвищити ризик самогубства.Самогубство включає взаємодію багатьох факторів ризику. Іноді стресові життєві обставини можуть стати переломним моментом і спровокувати суїцидальну поведінку у підлітків, які вже знаходяться в групі підвищеного ризику.
-
Будьте уважними до попереджувальних ознак суїцидальної поведінки.Звертайте особливу увагу на зміни в настрої та поведінці під час стресу, наприклад, напередодні іспитів або перед чи під час інших серйозних змін у житті студента.
Створення безпечного та позитивного шкільного клімату та класного середовища, у якому учні почуваються здатними виражати свої почуття.
-
Заохочуйте дітей повідомляти вам, якщо вони або їхні однолітки, на їхню думку, перебувають у неприємностях, засмучені або проявляють ознаки самопошкодження.
-
Сприяйте розвитку хороших комунікативних навичок, включаючи здатність відкрито говорити про емоційні труднощі.
Створення сприятливого середовища у класі для всіх учнів для емоційного добробуту та стосунків між усіма учнями.
Вчителі можуть відігравати активну роль у запобіганні самогубствам, сприяючи емоційному благополуччю всіх учнів, а не лише тих, хто входить до групи високого ризику. Вчителі також мають хороші можливості сприяти відчуттю приналежності до шкільної спільноти.
-
Демонструйте готовність вислухати та підтримати учнів.
-
Моделюйте здорові навички подолання та діліться ідеями щодо управління стресом через навчання.
-
Зосередьтеся на допомозі учням розвивати добрі адаптаційні навички(наприклад, соціальні навички, навички розв’язання конфліктів, подолання, вирішення проблем і навички пошуку допомоги).
-
Давайте учням можливість брати участь у діяльності, яку вони вважають значимою. Це допоможе зменшити ризики для фізичного та психічного здоров’я.
-
Знайдіть способи посилити відчуття зв’язку учнів зі школою (наприклад, запропонувавши їм роль помічників в класі або представників у шкільних комітетах).
-
Знайдіть способи залучення учнів до соціальних чи позакласних заходів, які могли б дати їм відчуття, що вони мають зробити важливий
-
Запобігання самогубству: що можуть зробити батьки
У міру того, як діти ростуть і розвиваються, стають більш незалежними, батькам стає важче дізнатись, що вони думають і відчувають. У багатьох підлітків у якийсь момент можуть виникнути думки про самогубство.
Причини для кожної дитини є унікальними, однак існують поширені фактори, які можуть сприяти появі суїцидальних думок.
Ось кілька основних факторів ризику самогубства:
-
розлади психіки, зокрема депресія, тривожні розлади, посттравматичнийстресовий розлад.
-
розлади, пов’язані зі зловживанням алкоголем та іншими психоактивними речовинами
-
недавня або серйозна втрата (наприклад, смерть члена сім’ї, друга, домашньої тварини,втрата будинку, розрив з хлопцем чи дівчиною)
-
попередні спроби самогубства
-
сімейна історія самогубства
-
історія домашнього насильства, жорстокого поводження з дитиною або занедбання
-
булінг
-
відсутність підтримки значущих дорослих у своєму житті, а також своїх друзів
-
тривала хвороба
Попереджувальні ознаки того, що підліток може думати про самогубство, включають:
-
розмова про самогубство або бажання померти
-
відчуття безнадійності або безпорадності
-
перепади настрою
-
відсторонення від друзів, сім’ї
-
зміна звичайного розпорядку дня, в тому числі режиму їжі або сну
-
зниження успішності в школі
-
збільшення вживання алкоголю або наркотиків
-
ризикована або саморуйнівна поведінка
Кроки, які можуть допомогти батькам підтримати свою дитину та запобігти самогубству
-
Розвивайте у дітей здібності до вирішення проблем.Навчайте дітей усвідомлювати проблеми та знаходити ефективні способи її вирішення.
-
Пом’якшуйте конфлікти.Бунт для підлітків є частиною їхнього розвитку, тому батькам потрібно з одного боку встановлювати обмеження, з другого- підтримувати доброзичливі стосунки з дитиною.
-
Плекайте міцні стосунки.Діти, які відчувають любов і підтримку, мають меншу ймовірністьзавдати собі шкоди. Тому коли дітям важко, їм потрібно знову і знову чути від вас, як сильно ви їх любите та наскільки вони важливі для вас.
-
Заохочуйте достатній сон та фізичну активність.Недостатність сну може призвести до виникнення проблем з прийняттям рішень, контролем своїх емоцій, поведінки та вмінням справлятись зі викликами. Дефіцит сну також пов’язують із депресією, самогубством і ризикованою поведінкою.Дослідження свідчать, що вищий рівень фізичної активності пов’язаний із зниженням суїцидальних думок.
-
Будьте пильними до попереджувальних ознак.Слідкуйте за серйозними змінами настрою, поведінки, режиму сну, апетиту та соціальної активності вашої дитини.
-
Поговоріть відверто та зверніться за допомогою.Якщо ви хвилюєтеся, що ваша дитина може мати суїцидальні думки, поговоріть з нею про це. Розпитування про суїцидальні думки не завдає шкоди і часто допомагає. Якщо дитина відповівла ствердно, не применшуйте ситуацію. Запитайте, як ви можете допомогти, висловіть свою стурбованість щодо його або її почуттів і зверніться за професійною допомогою.
АЛГОРИТМ РЕАГУВАННЯ на суїцидальну поведінку здобувача освіти
який є обов’язковим інструментом своєчасного реагування у кризових ситуаціях.
Алгоритм передбачає першочергове забезпечення фізичної та психологічної безпеки дитини, негайне інформування адміністрації закладу освіти, залучення практичного психолога (соціального педагога), а також налагодження взаємодії з батьками або законними представниками.
Особливу увагу акцентуємо на необхідності фіксації тривожних сигналів, недопущення байдужості чи знецінення емоційного стану дитини, дотриманні принципів конфіденційності та етичності.
У разі високого рівня суїцидального ризику алгоритм передбачає обов’язкове залучення відповідних служб (медичних, соціальних, служб у справах дітей, екстреної допомоги). Чітке та послідовне виконання визначених кроків дозволяє не лише знизити рівень загрози, а й забезпечити дитині своєчасну підтримку, супровід і подальшу профілактичну роботу.

Самоушкодження і суїцидальна поведінка у підлітків: що робити батькам